Бистрицький ЗДО ”Гуцулочка”, Бистриця
Івано-Франківська область, Надвірнянський район

медичні поради

«Шкода нітратів в продуктах – чим вони небезпечні для людини?»

Усвіті з кожним роком все менше і менше овочів і фруктів, про які
можна сказати – екологічно чисті на 100 відсотків. Якщо тільки ці продукти
не надходять на наші столи безпосередньо з наших городів (і то – гарантії на
чистоту грунту ніхто не дасть). Як же захиститися від нітратів, і наскільки
вони можуть бути небезпечні?
Що таке «нітрати», з чим їх «їдять» і звідки вони беруться в наших
овочах і фруктах?
Постійно звучить сьогодні термін «нітрати» передбачає наявність солей
азотної кислоти безпосередньо в овочах і фруктах. Як відомо, рослини беруть
з грунту кратно більше сполук азоту, ніж потрібно для їх розвитку. Як
наслідок, синтез нітратів в рослинні білки відбувається лише частково, решту
ж нітрати потрапляють в наші організми з овочами прямо в чистому вигляді.
У чому небезпека? Частина нітратів виводиться з організмів, але ось інша
частина утворює шкідливі хімічні сполуки (нітрати перетворюються в
нітрити), в результаті чого…
1. Погіршується насичення клітин киснем.
2. Відбуваються серйозні збої в обміні речовин.
3. Слабшає імунітет.
4. Відбувається дестабілізація нервової системи.
5. Знижується кількість вітамінів, що надходять в організм.

6. З`являються проблеми в шлунково-кишковому тракті, з серцево-судинною та
дихальною системою.
7. Утворюються нітрозаміни (найсильніші канцерогени).
При одноразовому вживанні продукту з великим вмістом нітратів істотної
шкоди організму не буде. Але при регулярному вживанні таких продуктів
відбувається перенасичення організму токсинами з усіма витікаючими
наслідками.
Що стосується вмісту нітратів в овочах-фруктах – воно скрізь різне:
 Найнижчу кількість (до 150 мг / кг): в помідорах і солодкому перці, в
картоплі, пізньої морквині і горосі, в часнику і ріпчастій цибулі.
 Середнє (до 700 мг / кг): в огірках, кабачках та гарбузі, в ранній морквині, в
осінній цвітній капусті і патисон, в пізньої білоголової капусти і щавлі, в
відкрито-грунтовому зеленій цибулі, в цибулі-порее і коренях петрушки.
 Висока (до 1500 мг / кг): в столовому буряку і брокколі, в ранньої
білокачанної / цвітній капусті, в кольрабі та кореневому селері, в хроні, ріпі і
редьці (відкритий грунт), в брюкве і зеленій цибулі, в ревені.
 Максимальна (до 4000 мг / кг): в листової буряку і шпинаті, в редисці та
кропі, в салаті і селері, в пекінській капусті, листках петрушки.
Овочі та фрукти – яка норма вмісту нітратів?
 В зелені – 2000 мг / кг.
 У кавунах, абрикосах, винограді – 60 мг / кг.
 В бананах – 200 мг / кг.
 У грушах – 60 мг / кг.
 У динях – 90 мг / кг.
 У баклажанах – 300 мг / кг.
 У пізній капусті – 500 мг / кг, в ранній – 900 мг / кг.
 У кабачках – 400 мг / кг.
 У манго і нектарини, персиках – 60 мг / кг.
 У картоплі – 250 мг / кг.
 У ріпчастій цибулі – 80 мг / кг, в зеленому – 600 мг / кг.
 У полуниці – 100 мг / кг.
 У ранній моркві – 400 мг / кг, в пізньої – 250 мг / кг.
 У грунтових огірках – 300 мг / кг.
 У солодкому перці – 200 мг / кг.
 У томатах – 250 мг / кг.
 У редисці – 1500 мг / кг.

 У хурмі – 60 мг / кг.
 У буряках – 1400 мг / кг.
 У зеленому салаті – 1200 мг / кг.
 У редьці – 1000 мг / кг.

Також кількість нітратів буде залежати від виду овоча, від часу
дозрівання (ранні / пізні), від грунту (відкритий, парник) та ін.
Наприклад, рання редиска, висмоктує з ґрунту нітрати разом з вологою –
лідер по нітратів (до 80%).
Більшість споживачів визначають шкідливі овочі / фрукти виключно за
певними ознаками «нітратні», орієнтуючись на їх зовнішній вигляд:
 Занадто рівні розміри овочів на прилавку (наприклад, коли всі помідори «як на
підбір» – рівненькі, яскраво-червоні, гладенькі, одного розміру).
 Відсутність солодкого смаку (мовчазний смак) у баштанних (дині, кавуни), а
також недозрілі насіння в них.
 Білі і тверді прожилки всередині томатів. Світліша в порівнянні з шкіркою
м`якоть.
 Рихлість огірків, швидке їх пожовтіння при зберіганні, жовті плями на шкірці.
 Занадто велика морквина і дуже світле забарвлення, біляві сердцевінкі.
 Занадто темна або занадто «соковито-зелена» забарвлення зелені, її швидке
підгнивання при зберіганні і неприродно довгі стебла.
 Крихкість листя салату, наявність коричневих кінчиків на них.
 Темний колір верхнього листя капусти, занадто великий розмір,
розтріскування качанів. Чорні плями і темні точки на листі (грибок нітратної
капусти).
 Прісний смак груш і яблук.
 Відсутність солодощі в смаку у абрикосів, персиків і схильність фруктів до
розтріскування.
 Занадто великий розмір ягід винограду.
 Рихлість картоплі. При відсутності нітратів в бульбах лунає хрускіт від
натискання нігтем.
 Закручені хвостики у буряка.
Як позбутися від нітратів в продуктах – 10 вірних способів
Найголовніша порада – купувати, по можливості, перевірену продукцію зі
свого регіону, а не привезену здалеку. А ще краще – вирощувати самостійно.

Усунути нітрати повністю з продуктів у вас не вийде (це неможливо), але
знизити їх кількість в їжі цілком реально.
Основні способи нейтралізації нітратів:
 Очищення фруктів і овочів. Тобто, зрізаємо все шкурки, «жопки», хвостики і
ін. А потім ретельно миємо.
 Вимочування у звичайній воді протягом 15-20 хвилин. Такий метод обробки
зелені, листових овочів і молодої картоплі (овочі слід нарізати перед
замочуванням) знизить кількість нітратів на 15%.
 Варка. При варінні також «йде» велику кількість нітратів (до 80 відсотків – у
картоплі, до 40 – у буряку, до 70 – у капусти). Мінус – нітрати залишаються в
бульйоні. Тому 1-й бульйон рекомендується зливати. Причому, зливати
гарячим! При охолодженні все нітрати «повернуться» з бульйону назад в овочі.
 Закваска, засолювання, консервування овочів. При засолюванні нітрати
зазвичай перекочовують (здебільшого) в розсіл. Тому самі овочі стають більш
безпечними, а розсіл просто зливають.
 Жарка, гасіння і приготування на пару. В цьому випадку зниження нітратів
відбувається за все на 10%, але і це краще, ніж нічого.
 Прийом аскорбінової кислоти перед вживанням нітратних овочів. Вітамін С
загальмує освіту в організмі нітрозамінів.
 Додавання гранатового соку або лимонної кислоти до овочів в процесі
приготування обіду. Такі компоненти мають властивість знешкоджувати
нітратні шкідливі сполуки. Також можна використовувати брусницю та
журавлину, яблука, яблучний оцет.
 Вживання тільки свіжих овочів і соків. Після доби зберігання (навіть в
умовах зберігання в холодильнику) нітрати можуть перетворюватися в нітрити.
Особливо це стосується натуральних свіжих соків – їх потрібно пити відразу!
 Вживання нарізаних овочів / фруктів відразу після приготування. При їх
зберіганні (особливо в теплому місці) також відбувається перетворення
нітратів в нітрити.
 Варка і гасіння овочів повинні відбуватися БЕЗ кришки (Це найбільше
стосується кабачків, буряка і капусти).
І не поспішайте накидатися на ранні овочі і фрукти!

Завідувач відділення епіднагляду (спостереження)
та профілактики інфекційних захворювань І.В.Болотова

ГЕПАТИТ

«Гепатити - один з основних факторів ризику для здоров’я
людства.»

Гепатит – це запалення печінки, викликане, в основному, вірусною
інфекцією.
Існує вісім типів вірусів гепатиту: A, B, C, D, E, J, F, TT. Вірусний
гепатит А та Е – це гострі кишкові інфекції з переважним ураженням
печінки.
Джерелом зараження є хвора людина в початковому періоді захворювання.
Найчастіше заражаються люди найбільш активного віку – від 20 до 40 років.
В середньому кожна дванадцята людина в світі є носієм вірусу
гепатиту В або C. Ця статистика перевищує показники за кількістю ВІЛ-
інфікованих або хворих на рак і, незважаючи на це, рівень обізнаності людей
про гепатити вкрай низький.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, Україна
відноситься до країн з середнім рівнем поширеності вірусних гепатитів.
Тобто, приблизно 3% населення живуть із цим захворюванням і якщо
говорити про тренди, то захворюваність на хронічні гепатити в Україні
щорічно зростає.
Близько 95% людей, які живуть з вірусним гепатитом, не знають про
свій діагноз. Захворювання починається поступово, перебігає без симптомів і
не проявляється тривалий час, тому гепатит (особливо С) іноді називають
«лагідним убивцею». Тому доволі часто вірусний гепатит діагностується
випадково, коли людина звертається до лікаря з іншого приводу.
Вірус гепатиту А передається через забруднену воду,

продукти харчування, брудні руки за умов недотримання

гігієнічних норм.
Гепатити B і C передаються при порушенні цілісності шкірних
покривів, зокрема статевим шляхом, під
час пологів, хірургічним шляхом, під час переливання крові та її
компонентів, внаслідок використання нестерильних
інструментів та виробів медичного призначення, під
час пірсингу, татуювання, а також через засоби для дотримання
особистої гігієни (зубна щітка, бритва, ножиці).

Симптоми при гепатиті залежать від типу вірусу і можуть
проявлятися:
– збільшенням печінки,
– болем у правому підребер’ї, відчуттям важкості у цій ділянці,
– диспепсичними явищами,
– жовтяницею та свербінням шкіри,
– підвищенням температури тіла,
– нудотою, блювотою,
– потемнінням сечі та знебарвленням випорожнень,

– загальною слабкістю та зниженням працездатності.
Профілактика:
Щоб уникнути інфікування вірусами гепатиту А та Е:
 дотримуйтесь правил особистої гігієни,
 вживайте термічно оброблену їжу,
 ретельно мийте овочі, фрукти, ягоди й зелень,
 кип’ятіть воду, не пийте з відкритих джерел.
Натомість головним засобом профілактики вірусного гепатиту
В і D є вакцинація. Відповідно до рекомендацій ВООЗ, усі діти
грудного віку мають отримувати вакцину проти гепатиту В якомога
раніше, бажано протягом 24 годин після народження. Оскільки
зараження вірусом гепатиту D неможливе без присутності вірусу
гепатиту В, вакцинація проти ВГВ є надійним захистом від віруса
гепатиту D. Вакцинуватися В можна в будь-якому віці.
На жаль, наразі не існує вакцини проти вірусного гепатиту С,
тому рекомендовано такі засоби профілактики:
 застосування бар’єрних контрацептивів;
 користування засобами разового (шприци, голки, крапельні
системи, гінекологічні оглядові дзеркала тощо) та
індивідуального (зубні щітки, леза для гоління, контактні лінзи)
призначення;
 користування засобами індивідуального захисту (рукавички,
окуляри, фартухи тощо);
 користування стерильним інструментарієм багаторазового
призначення (манікюрний, стоматологічний, хірургічний,
лабораторний, інструмент для пірсингу, татуажу тощо).
Попередження професійних заражень у закладах охорони здоров’я
досягають чітким дотриманням правил протиепідемічного режиму,
особливо у гемодіалізних, хірургічних, гінекологічних, пологових,
стоматологічних та інших відділеннях, у лабораторіях, де медичний
персонал контактує з кров’ю. При виконанні будь-яких
парентеральних втручань та маніпуляцій необхідно
використовувати гумові медичні рукавички.

Завідувач відділення епіднагляду (спостереження)
та профілактики інфекційних захворювань І.В.Болотова

Харчування дитини під час захворювання

Щоб дитина якнайшвидше видужала, дуже важливо під час захворювання правильно організувати її харчування. З цього приводу можна проконсультуватися з лікарем чи медичним працівником дошкільного навчального закладу та дотри­муватися наведених нижче рекомендації.

Не примушуйте дитину їсти

Зазвичай батьки, коли під час хвороби дитина відмовляється їсти, примушують її до цьо­го. Це неправильно, адже під час недуги дитячий організм спрямовує всі сили на боротьбу із захворюванням, а не на перетравлення їжі. Тому батьки мають прислухатися до бажань дитини та обирати для неї той раціон та режим харчування, завдяки якому дитячому ор­ганізму буде легше впоратися із хворобою.

Давайте дитині багато теплого пиття

На початковій стадії захворювання, що зазвичай супроводжується високою температурою, дитячий організм дуже сильно зневоднюється. Тому дитині потрібно давати багато тепло­го пиття, зокрема молоко з медом, чай із малиною чи лимоном, відвар шипшини тощо.

Забезпечте дитину вітаміном С

Що ліпший імунітет у дитини, то швидше вона одужає. Для підтримання імунітету дитина має регулярно вживати продукти, багаті на вітамін С. Джерелами вітаміну С є свіжі овочі та фрукти. Проте цитрусові дітям слід пропонувати обережно, адже вони можуть спричи­нити алергію. Найліпше джерело вітаміну С, особливо взимку, — квашена капуста.

Годуйте дитину кашами

Каші багаті на мінерали, залізо, вітаміни групи В і рослинні білки. Найбільш цінними за вмістом корисних речовин є вівсяна і гречана каші, тому їх слід пропонувати дитині на­самперед. Рідкі або напіврідкі каші під час захворювання дитина сприймає легше. Доціль­но варити каші на молоці або м'ясному бульйоні.

Подавайте дитині молочні продукти за її бажанням

Якщо дитина любить молоко, слід пропонувати його в різноманітних видах. Найліпше під час захворювання — молоко з медом, а також кисломолочні продукти. Вони швидко за­своюються організмом, що під час хвороби дуже важливо. Утім іноді ослаблений дитячий організм не сприймає молоко. У цьому разі не варто наполягати на його вживанні.

Вводьте м'ясо в дитячий раціон поступово

У період загострення хвороби, доки тримається висока температура, діти зазвичай від­мовляються від м'яса. Однак, коли пік хвороби минає, можна спробувати знову ввести його в раціон. Усі м'ясні продукти пропонуйте у відварному та протертому вигляді.

Зверніться до лікаря

Якщо в дитини після одужання не підвищився апетит, шлунок не сприймає їжу аж до блю­вання, в жодному разі не вдавайтеся до самолікування. Ці прояви можуть бути реакцією шлунково-кишкового тракту на антибіотики або бути спричинені дисбактеріозом абощо. Тому батькам слід терміново звернутися до лікаря для визначення подальшої стратегії лі­кування дитини.

 

Участь медичної сестри в адаптації нових вихованців

Адаптація в дитячому садку – це процес пристосування дитини до нових умов та розпорядку дня, до вихователів і дитячого колективу, до форм співіснування, відмінних від тих, що існують у родині. На те, як легко та швидко малюк адаптується, впливають:
- рівень психічного і фізичного розвитку;
- загартованість організму;
- сформованість навичок самообслуговування;
- розвиненість навичок спілкування з дорослими та однолітками.
Незвичність оточення, велика кількість нових вражень та вимого у дошкільному закладі, зазвичай нервують дитину та призводять до стресу. Щоб запобігти стресовим станам медична сестра здійснює медичний супровід крок за кроком.
Крок 1. надаємо матеріали для інформаційного стенду.
Оновлюється влітку стенд для батьків. Його наповнюють відомостями про те, які документи потрібні для вступу дитини до дитячого садка та що при цьому слід врахувати. Батьки повинні знати про необхідність призвичаювання дитини до розпорядку дня, подібного до розпорядку у дитячому садку, та введення до раціону харчування страв, що готують у дитячому садку.
Щоб допомогти батькам підготувати дитину до відвідування дошкільного закладу, медична сестра складає і розміщає на стенді: 
- памятку щодо диспансеризації дитини;
- поради для батьків, діти яких уперше ідуть до дитячого садка;
- інформацію про розпорядок дня у дошкільному закладі та поради щодо введення подібного розпорядку дня вдома.

Крок 2. Беремо участь у батьківських зборах, організованих у ДНЗ.Під час батьківських зборів медична сестра розповідає про оформлення медичної картки дитини, правильне харчування та розпорядок дня вдома, загартовування дітей, профілактику гострих респіраторних захворювань та вірусних інфекцій.

Крок 3. Проводимо настановні індивідуальні бесіди. 
Проводяться індивідуальні бесіди з батьками щодо механізмів звикання дитини раннього віку, стану її фізичного та психічного розвитку, рівня сформованості культурно – гігієнічних навичок. В цих бесідах з ясовуємо , чи вміє малюк самостійно їсти, користуватися горщиком, вдягатися, вмиватися. Ускладнити процес адаптації може несприятлива атмосфера в сім ї ( неправильне домашнє виховання, конфлікти між батьками, зловживання алкоголем), хто не дотримується певного розпорядку дня або чий домашній розпорядок істотно відрізняється від розпорядку у дошкільному закладі

Крок 4. Проводимо повторні зустрічі з батьками
Та прогнозуємо ступінь важкості адаптації. 
Після оформлення медичної карти дитини, коли батьки отримали результати диспансеризації, можна спрогнозувати характер адаптації майбутнього вихованця.
Середній строк адаптації дітей раннього віку – 10-20 днів, хоч може збільшуватися до 2 – 3 місяців. Залежно ві перед умов, які медична сестра вияснила під час бесід з батьками, та результатів диспансеризації, можна орієнтовно визначити тривалість та ступінь важкості адаптації. 
Ступені важкості адаптації дитини до умов дошкільного закладу.Ступінь Тривалість Характеристика
Легкий 10-15 днів Дитина здорова, поведінка швидко нормалізується, фізіологічна адаптація відбувається природно.
Середній 16-30днів Дитина худне, хворіє, але не важко, без ускладнень.
Важкий >30днів. Дитина часто і важко хворі

Крок 5. Консультуємо вихователів перед прийняттям дітей до дошкільного закладу. 
Після проведення зустрічей з батьками медична сестра консультує вихователів, де наголошує, щоб вихователь звертав увагу на ознаки нервово – психічний розладів дитини, помітними ознаками є енурез, порушення сну, смоктання пальців, кусання нігтів, скарги малюка на біль у животі. 
У ході бесід з вихователями медична сестра приділяє увагу створенню і групах комфортного емоційного мікроклімату. Позитивний настрій у групі значно полегшує адаптацію дитини. Медична сестра нагадує, що у період адаптації не можна насильно годувати та укладати спати дитину, проводити будь – які незвичні для дитини оздоровчі процедури, загартовування. Слід забезпечити дитині умови теплового комфорту і одягати її так, як вона звикла вдома. Не варто наполягати на обов’язковому виконанні вправ під час фізкультурних та музичних занять.

Крок 6. Посилено контролюємо стан здоров я нових вихованців. 
Зважаючи на прогнози, медична сестра особливу увагу приділяє проблемним дітям та у разі необхідності інформує лікаря – педіатра про потребу корекції перебігу адаптації. 
Процес адаптації полегшують: 
- емоційний контакт;
- тактильний контакт;
- музичні заняття;
- музичний супровід упродовж дня;
- ігри з піском і водою;
- малювання;
- казко терапія.

Крок 7. Беремо участь у корекції перебігу адаптації. 
Щоденне спостереження за дітьми з важким протіканням адаптації може виявити проблеми, причиною яких є незначні,Ю на перший погляб. Помилки у поведінці батьків. Саме тому звичайна бесіда медичної сестри з батьками ( за необхідності до бесіди залучають і вихователя) може істотно пострияти полегшенню процесу адаптації. Якщо батьки не мали часу відвідати батьківські збори та не звернули увагу на поради медичної сестри, розміщенні на інформаційному стенді, їм передаються копії памяток під час індивідуальної консультації. Ще раз нагадати про важливість правильного розпорядку дня вдома, режиму харчування та позитивного мікроклімату в роди

Логін: *

Пароль: *